Блог "Здоровий біг" розповість про тренування і змагання з бігу, психологію бігуна та бігове взуття!

Я вперше звернув увагу на проблему сміття, що залишається після масових бігових змагань на Львівському півмарафоні весною 2017 р. Бігуни пили воду, яку давали волонтери на пунктах гідратації, а пластикові стаканчики кидали тут же на землю, в кущі, на траву. Узбіччя бігової траси було схоже на цвітіння весняних квітів чи запізнілий сніг… :) Безумовно потім волонтери зібрали стаканчики (де помітили), решта ж залишились. І тоді я подумав чи можливо було б організувати цей процес по іншому, зробити більш ефективнішим, з продукуванням меншої кількості відходів?! Я поцікавився як підходять до організації даних питань на закордонних та міжнародних змаганнях. Як пише T heguardian , більшість бігунів та організаторів бігових змагань є відповідальними людьми, але є і такі, що викидають пластикові пляшки чи пакети від їжі в траву чи кущі. Волонтери старанно збирають такі пляшки використовуючи спеціальну лопату, але вони не завжди знаходять сміття закинуте в сад за паркани дворів

Незабаром зима, а це означає, що найближчим часом вулиці та парки засипле снігом, і можливостей бігати стане значне менше. Не тому, що пропаде бажання, хоча і це буває (холодно, на вулиці – зникає натхнення тренуватися). Причина ще й в тому, що зменшиться кількість місць придатних для бігу. Лісосмуги, поля за містом, парки, невеличкі шкільні стадіони будуть вкриті снігом, а отже доведеться виходити на вулиці та узбіччя доріг в пошуку місць для бігу без снігу та льоду. І тоді посилюється, адже вона існує постійно, проблема взаємовідносин бігунів і пішоходів. Хто кому має поступитися, як бігти, щоб ніхто тобі не заважав і ти нікого не штовхнув, і так далі? Видання theguardian.com , пише, що лише 20% бігунів бігають на стадіонах та бігових доріжках. А більшість бігає в таких місцях, що не пристосовані для цього, тобто по вулицях, парках та інших спільних просторах. Тут немає ні правил, ні якоїсь передбачуваності – ми повинні вміти взаємодіяти з усім, що зустрічається на нашому

В історії, зокрема історії спорту, питання, хто був швидшим, що відбулося раніше, хто вперше щось придумав чи застосував, таке ж важливе як і в економіці, політиці чи інших наукових дисциплінах. А тому питання, чи дійсно Бостонський марафон є найстарішим в США, набуває дискусійного характеру.   Історична довідка . Бостонський марафон – це щорічний марафон, який організовують кілька міст у великому Бостоні, у східній частині штату Массачусетс, США. Він завжди проходить в День патріотів, в третій понеділок квітня. Його початок було покладено в 1897 році, після успіху перших Олімпійських ігор 1896 року. Це один з 6-ти найбільших всесвітніх марафонів і він є однією з п'яти основних подій (Кентуккі Дербі, Пенні Реле, Роуз Парад, і Вестмінстерська Виставка кінологів), що проводяться в Сполучених Штатах протягом багатьох років безперервно навіть у роки світових воєн. Кожного року у Бостонському марафоні змагаються любителі та професійні бігуни з усього світу, беручи учас

Привіт. Те, що зараз ви класний бігун, зовсім не означає, що ви будете таким же здоровим і сильним через декілька десятків років. Тому подивимось як змінювалось життя і фізичні можливості передових американських бігунів протягом 45 років. Старіння – це одна з великих таємниць життя нерозкритих наукою. Його хронологія зрозуміла: з кожним роком людина стає на рік старшою, але біологія – ні. Вчені не можуть відповісти на питання, як і чому наше тіло змінюється з віком і в якій мірі такі зміни є неминучими або змінними. Інакше кажучи, ми не знаємо, чи старіння є нормальним процесом для людського виду чи ні. Це питання є основою нового медичного дослідження, яке було опубліковано в 2017 р. Дослідження розпочалося безпосередньо перед олімпійськими іграми 1968 року в США. У той час Джек Деніелс, вчений в галузі спорту почав працювати з деякими перспективними атлетами США. Він дослідив 26 спортсменів, визначаючи їх аеробну спроможність, або VO2 max , і провів багато інших тестів з ох

Привіт. Проблема успішності бігуна залежить від його ефективності. Дослідники виявили, що досвідчені бігуни та початківці не завжди правильно визначають її. Так, важливу роль відіграє довжина кроку і частота кроків за хвилину (каденс). Дехто говорить, що необхідно збільшити частоту кроків, дехто, що необхідно їх скоротити чи збільшити довжину кроку. Взагалі ця дискусія базується на твердженні, що оптимальна частота кроків при бігу має бути 180 кроків за хвилину. Це твердження належить відомому тренеру Джеку Деніелс, проте воно відноситься в основному до елітних спортсменів, так як їх швидкість набагато вища, ніж у любителів. За словами тренера, каденс новачків і звичайних бігунів, як правило, становить приблизно 160 кроків за хвилину, що збільшує ризик виникнення травм, так як більш довгі кроки призводять до більш довгого стрибка і, отже, до сильнішого удару стопи об поверхню. Де золота середина? Вчені Університету Бригама Янга штат Юта спробували дати відповідь на питання п

  #небоюсясказати . Саме з таким хештегом жінки всього світу загалом і України зокрема публікують історії домашнього насильства. А якщо до насильства на вулиці, під час прогулянки чи занять бігом? Впевнений, що й тут є про що розповісти. Згідно з Національним звітом США про стримування насильства – залякуванням, насмішкам піддаються 65% жінок та 25% чоловіків. Жіночого насильства значно більше. Тому напишу перелік загальних порад, щодо безпеки жінок під час бігу. Основні правила безпечного перебування під час бігу будуть важливі для всіх: 1.                 Перешкоди, аж до небезпеки під час бігу, можуть створювати: а) пішоходи: на вулицях, в парках, на стадіонах; хаотично рухаючись тротуаром, особливо діти, переходячи дорогу чи перебігаючи її. б) автомобілі – при перетині доріг, дворів паркувальних майданчиків. В моєму випадку найбільшу небезпеку автомобілі створюють на пішохідних перехрестях, перед виїздом на головну дорогу з другорядної. Тоді водій дивиться в протиле

Цією розповіддю хочу розпочати серію дивовижних історій про те, що людина своїми силами, наполегливістю та волею духу здатна досягти неможливого всупереч реаліям, думкам оточуючих та несприятливим обставинам. І розпочнемо ми з Кліффа Янга. Альберт Ернест Кліффорд Янг не був типовим марафонцем. Худорлявий, 61-річний австралійський фермер, який вирощував картоплю та все ще жив із мамою, він навіть не мав жодної пари кросівок. Тому, коли у 1983 році він зареєструвався для участі у одному з найвиснажливіших ультрамарафонів світу тижневому 544-мильному забігу з Сіднея до Мельбурна, люди лише сміялися. Але Янг готувався. Він тренувався зганяючи овець на своїй фермі. Він бігав у гумових чоботах і без зубів, тому що його протези сильно торохкотіли. Коли настав день початку забігу, він став у ряд з 10 молодими марафонцями світового рівня, на одязі яких були емблеми їх спонсорів. Янг, не маючи спонсорів, був взутий у дешеві кеди, перші у його житті, і одягнутий у старі штани, у яких пр

Питання в що одягнутися для занять бігом турбує і чоловіків і жінок. Але якщо в перших таких питань значно менше: шорти, шкарпетки, футболка і взуття, то жінкам, особливо новачкам в заняттях спортом, доведеться добряче попотіти, перш ніж знайти в своєму гардеробі необхідний одяг. Взагалі, крім основного одягу жінкам потрібні і додаткові речі: Спортивний бюстгальтер «Спортивні бюстгальтери – це як взуття: ви повинні спробувати їх» , – говорить Ларрі Шеннон, власник і президент компанії See Jane Run, жіночого магазину у США, який також організовує жіночі перегони. Ваш вік, розмір чашки, вага грудей, довжина тулуба та задня форма – це ті всі чинники, які вплинуть на те, чи підійде бюстгальтер для вас. Шукайте цей товар в перевіреному магазині, адже через інтернет-сайти буде складно поміряти його. Вибравши декілька, бігом до примірочної. Спробуйте їх один за одним, пострибайте в ньому, нагніться, пройдіться на місці, тобто гарно порухайтесь. Ознаки того, що ваш спортивни