Блог "Здоровий біг" розповість про тренування і змагання з бігу, психологію бігуна та бігове взуття!

Бостонський марафон (англ. Boston Marathon) – це один з найстаріших і найпрестижніших у світі марафонських забігів, що проводяться щорічно. Член Асоціації міжнародних марафонів і пробігів і одночасно член ліги World Marathon Majors. Як повідомляє nytimes.com , щорічно в ньому беруть участь тисячі і тисячі бігунів. Серед них високий відсоток і жінок. А як показує світова історія роль жінок завжди була величезною. Якщо ж зосередитися на вузькій сфері, як наприклад марафонський біг під час Бостонського марафону, то й тут вони можуть здивувати, привернути до себе увагу та конкурувати з чоловіками. Зокрема, американка Дезіре Лінден і японець Юкі Каваучі стали переможцями 122-го Бостонського марафону. Результат Юкі – 2 год. 15 хв. 58 сек., (переможець минулорічного марафону, кенієць Джеффрі Кіруї став 2-м (+2 хвилини 22 секунди, 3-м американець Шедрек Кіпто Бівотт (+2.37). А Дезіре Лінден пробігла за 2 год. 39 хв. 54 сек. Американка Сара Саллерс відстала на 4 х...

Всі, хто слідкує за світом бігового спорту, вже звикли до того факту, що африканські спортсмени раз у раз здобувають першість на усіх престижних змаганнях. Такі неймовірні результати найчастіше пояснюють відмінною фізіологією цих спортсменів. І це здається цілком прийнятним виправданням для інших. Нещодавно мені трапилася стаття американського лікаря, фізіотерапевта Тіма Маггса ( Dr . Tim Maggs ), яка називалася «Чому кенійці бігають так швидко». Доктор Маггс живе у Нью-Йорку і працює з легкоатлетами. На початку 2000-х років йому випав шанс працювати з кенійськими бігунами і, відтак, можливість познайомитися з ними ближче. Незважаючи на те, що його стаття написана майже два десятиліття тому, все про що в ній йдеться, на мою думку, не втратило актуальності і сьогодні, оскільки ні тенденція в перемогах африканців, ні фактори, що за словами доктора Маггса, призводять до цього успіху, не зазнали ніяких змін. Отож пропоную прочитати історію про рецепт кенійського успіху. До...

На календарі весна, а отже пора готувати тіло і кросівки до нових змагань. В цій статті ми скористаємось досвідом викладача і тренера Дастіна Джонсона про підготовку до бігу, зокрема ультрамарафону. Як зазначає matadornetwork.com, ультрамарафони є частиною зростаючої тенденції серед бігунів, щоб експериментувати з тим, наскільки далеко вони можуть фізично дійти. Двадцять років тому люди, можливо, були вражені марафоном, але з того часу відстань виросла. За останні десять років популярність ультрамарафонів (технічно більш ніж 26,2 милі або 42 км) зростає. У США число бігунів, що завершили перегони на відстань більшу, ніж 50 км (31 миля), зросло з приблизно 11 000 у 2000 році до більш ніж 72 000 у минулому році. У Великобританії також спостерігається вибух у кількості ультрамарафонів, як і Китаї, де із зростанням середнього класу, з’являється все більша і більша кількість трас і бажаючих бігти такі відстані. Здається, життя повинно бути досить комфортним, перш ніж людина виріш...

Аномальні морози завершуються і відчувається близька перспектива тепла та початку бігового сезону. Тому всі спортсмени, як професіонали, так і аматори готують кросівки та м’язи до нових бігових баталій. Але перш ніж одягати кросівки і бігти, варто згадати про таку неминучу складову бігу, як втома і звичайно біль. Чому ж тоді незважаючи на різноманітні прояви болю, спортсмени перемагаючи його, продовжують бігти? На це питання робить спробу відповісти видання Тheguardian. Як пишуть дослідники, запитання чому люди платять шалені гроші і біжать невеликі відстані біля свого дому, в своєму місті і 400- і більше кілометрові ультрамарафони через гори та пустелі, залишається відкритим. Адже мабуть кожна людина розуміє, що помірні заняття фізкультурою покращують ваше здоров’я, а крайнощі (такими можна назвати і великий спорт) все роблять навпаки. Вплив на тіло Під час марафонів та ультрамарафонів ноги болять і розбухають, аж потрібно змінювати декілька пар взуття. Мозолі чо...

Історія успіху Даме Дібаба, прохання не плутати з Tirunesh Dibaba та Genzebe Dibaba, розпочалася у 2015 р., коли нікому не відомий біженець з Ефіопії під час любительських змагань Beckenham parkrun , що відбуваються кожну суботу на одній з околиць Лондона на відстані 5 км здобув час 15 хв. 58 секунд ( олімпійський рекорд чоловіки – 12.37 сек., жінки – 14.11) . Цей час виглядає не таким вражаючим в порівняні з олімпійськими рекордами, але якщо зважити, що Даме просто любитель, а не професійний спортсмен і протягом усього свого життя не мав можливості повноцінно тренуватися, то його успіх вартий вивчення. Тим більше, що він родом з Ефіопії – країни професійних бігунів, де кожна дитина, розпочавши ходити, мріє бігати в професійних клубах і повторити подвиги Абебе Бікіла, Хайле Гебрсіласіє та інших легендарних бігунів. Як пише Т heguardian  Даме Дібаба змалечку бігав нарівні з усіма іншими дітлахами, але коли виріс, то був змушений кинути спорт, а також батьків, трьох молодши...

           Привіт. Розпочавши більш-ніж регулярно бігати половинки і більше, познайомившись з іншими фанатами бігу, отримавши певний біговий досвід під час тренувань та змагань, я почав цікавитися різноманітною інформацією про біг, здоров’я, харчування, навантаження, бігові клуби, і навіть про таку мабуть дріб’язкову справу, як біговий етикет. Справді, що тут такого надзвичайного, адже кожного з нас з дитинства навчають та виховують вітатися, давати місце старшим, не лаятись та багатьох інших соціальних правил та норм. І відповідно кожен хто бігає, думає, що він все знає і без проблем зможе соціалізуватися, акліматизуватися маючи ці загальні навички. Можливо й так, але …. є речі про які ваш класний керівник чи батьки не могли знати і тоді можна потрапити в дурну ситуацію. Спробував пошукати в мережі інформацію про біговий етикет і тому пропоную почитати узагальнену інформацію про етикет в спортзалі, надворі та під час змагань.     ...