Історії, що надихають. Успіх Даме Дібаба (Dame Dibaba)

Історія успіху Даме Дібаба, прохання не плутати з Tirunesh Dibaba та Genzebe Dibaba, розпочалася у 2015 р., коли нікому не відомий біженець з Ефіопії під час любительських змагань Beckenham parkrun, що відбуваються кожну суботу на одній з околиць Лондона на відстані 5 км здобув час 15 хв. 58 секунд (олімпійський рекорд чоловіки – 12.37 сек., жінки – 14.11). Цей час виглядає не таким вражаючим в порівняні з олімпійськими рекордами, але якщо зважити, що Даме просто любитель, а не професійний спортсмен і протягом усього свого життя не мав можливості повноцінно тренуватися, то його успіх вартий вивчення. Тим більше, що він родом з Ефіопії – країни професійних бігунів, де кожна дитина, розпочавши ходити, мріє бігати в професійних клубах і повторити подвиги Абебе Бікіла, Хайле Гебрсіласіє та інших легендарних бігунів.

Як пише Тheguardian Даме Дібаба змалечку бігав нарівні з усіма іншими дітлахами, але коли виріс, то був змушений кинути спорт, а також батьків, трьох молодших сестер та сімейну ферму. Він поїхав заробляти гроші в Амбо, місто за 74 км від столиці Ефіопії Аддіс-Абеби. Даме належав до народності Оромо, яка хоча й нараховує 35% населення країни, але потерпає від етнічних чисток державних структур. Так, 26 жовтня 2017 р. сили безпеки відкрили вогонь по протестуючих оромо, загинули вісім осіб і поранено 20. У минулому році понад 700 осіб в протягом тривалих нападів були вбиті. Дібабі було пред’явлено звинувачення в поширенні пропаганди і звільненні народності Оромо і він просидів у в’язниці протягом шести тижнів. Після нетривалого звільнення, його знову арештували, побили і знову ув’язнили. Одного дня будучи поранений, він зумів утекти з плантації в’язниці.

«Кукурудза була високою, і я не міг побачити вартових, тому я вирішив, що вони мене не бачать. Я тримав голову до низу і побіг по краю поля. Я чув, як вони кричали, але я продовжував бігти».

Він зробив спробу покинути країну і вирушив шукати щастя в Європі. Наступні декілька місяців були проведені в дорозі, де доводилось працювати, шукати допомоги в незнайомців в знову переховуватись. Так, він спочатку дійшов до Асоси, потім Ад Дамазіна в Судані, що на північ від Хартума, слідуючи по дорозі біженця і далі через Бенгазі до Тріполі в Лівії, щоб скористатися його можливостями на морському переході до Італії.

«Деякі контрабандисти – це хороші люди. Ви продовжуєте ходити, боїтеся, що люди можуть вбити вас, але вони дають їжу і намагаються допомогти. Я потрапив на човен, тому що всі мої інші варіанти були закриті», - говорить Дібаба.

Він продовжує:

«На човні було багато людей. Я був у нижній частині, і не міг нічого побачити або відчувати запаху свіжого повітря. Двигуни звучали шумно. Кожну людину нудило. Я хвилювався як і інші. Так тривало 19 годин.

Прибувши до Франції, Дібаба деякий час перебував в таборі біженців Кале, що відомого як «Джунглі». Після неодноразових спроб втекти звідти, він зумів перебратися в Lewisham, що на півдні від Лондона. Тепер в нього є сім’я, яка його прийняла і опікується ним. Поки-що він живе лише на благодійність. Він не може працювати, не може претендувати на пільги, і останній раз розмовляв з матір’ю три місяці тому. Його батько, який кілька років тому постраждав від вогнепальної рани, був надто хворий, щоб розмовляти з сином, оскільки Дібаба залишив Ефіопію.

Його англійська сім’я підписала його на суботній parkruns і дослідивши бігові вподобання придбала бігове взуття. Дібаба прийшов на трек в червні 2016 р. і тепер не пропускає жодного тижня. Його біг, каже провідний тренер Кен Пайк, вражає.

 «Наразі рано говорити про те, чи може Дібаба поліпшити свій час, але він досягає значних успіхів. Я бачу, як він сяє на відстані 10 кілометрів і на менших відстанях. Він готовий навчатися, і я оптимістично дивлюся на його успіхи. Я бачу, що він щотижня напружується і отримує результати».

Місцева мечеть, а також уроки англійської мови, біг в клубі, загалом заняття спортом організовані для нього його сім'єю приносять тепло і радість Даме і допомагають переносити відсутність родини і батьківщини.

«Коли я біжу, я повинен намагатися забути про всі мої проблеми, поки не дійду до фінішу. Якщо спогади про смуток потраплять в мою голову, мої ноги зникнуть, і моя швидкість знизиться».

Отже, успіх любителя бігу, а також біженця з Ефіопії Даме Дібаби показує, що прагнення людини до кращого життя не можливо знищити політикою держави, важкими умовами життя, відстанями, різними негараздами. Все в твоїх руках. Особливо, якщо ти маєш улюблене заняття – біг!