Взуття для бігу. Особистий досвід.

Чи важливим є взуття для бігу? Безумовно. В моєму випадку все розвивалось якось сумбурно. В принципі як і заняття бігом. Спочатку я бігав, бо необхідно було здавати нормативи на фізкультурі. І так як це було в бідні 90-ті роки, то в мене були прості китайські кеди з підошвою, що мали шипи чорного кольору чи рудого, в яких зручно грати футбол, але не бігати спринтерські дистанції. Ну це таке. На той час це не розумілось. Тим більше, що бігав я в парку, а отже грунт був м’який і на ногах це сильно не відбивалось.

На початку 2000-х під час навчання в університеті знову ж здача нормативів змушувала бігати в позанавчальний час. Відбувалось це в основному зранку. І бігав вже в інших китайських кросівках з жовтою, рівною підошвою. Бігати було доволі зручно, правда крізь тонку підошву доволі сильно відчувались нерівності асфальту, каміння, ями. Періодично боліла стопа. Грошей знову ж таки не вистачало на щось серйозно. Хоча в принципі біг тоді був більше необхідністю, ніж важливим і незамінним хоббі.

                                                                                                                                             

Проживаючи в Києві в 2006-2010 рр. біг почав займати більше значення. І в мене з’явились дешеві китайські кросівки. В них я спочатку ходив, а коли їх вигляд став страшненьким, то почав бігати. Для повноцінного бігу вони знову ж таки не підходили, але були кращі, ніж кеди з шипами.

Далі, в 2011 р. вдалося придбати в’єтнамські трекінгові Nike, які вірою і правдою прослужили мені 5 років, пережили з 10-к ремонтів моїх та професійних і загалом пробігли близько 1000 км. Слід сказати, що це були добротні кросівки, але не для бігу, а для ходіння, піших туристичних походів, просто для зими. Вони були доволі важкі, але добре тримали ногу, не промокали і в них були зручно бігати. А що важливо не холодно взимку і не спекотно влітку. Від них довелось відмовитись коли почав бігати півмарафони і з’явилась думка, що необхідно змінювати одяг і взуття. Вони були не пристосовані до довгих дистанцій і вимотували, забирали багато сил. Крім, того їх зовнішній вигляд, всілякі заплати, шви створювали враження, що я не напівпрофесійний бігун, а особа без місця проживання J.

Тому наступними моїми кросівками стали Кalenji придбані в Польщі за 900 грн. в перерахунку на злоті. На відміну від попередніх ці були легкі та зручні. В них я просто літав. Що важливо тут була ребриста підошва, витягнутий вверх носок, сітка для зручного бігу влітку та по різним поверхнях. В них було зручно ходити і бігати одразу. Вони добре лежали на нозі і не було жодного дискомфорту. З часом вони почали рватися на носку, особливо сітка зверху. Довелося періодично підшивати, а ж до шкіряних вставок. Це негативно вплинуло на їх здатність відводити піт, але зате взимку та в дощ вони перестали промокати.

На даний час тестую кросівки Nike air max, які добре тримають ногу, мають міцну і тверду підошву, гарно виглядають на нозі, але більш важчі за попередні і підходять для літнього бігу.

Як підсумок, можу сказати, що кросівки це Ваш вибір. До цього необхідно йти з часом. Можна одразу купити щось хороше і дороге, але не факт, що це будуть Ваші кросівки, а можна йти поступово, щоб зрозуміти різницю між різними моделями. Як варіант можна купувати кросівки на секенд-хендах, де вони коштують недорого, а отже є можливість підібрати, щось для себе. Для мене на даний час є метою спробувати щось з легких із середньої цінової категорії Аsics або ж спробувати кросівки, що мають назву марафонки. Вони легкі та зручні, але підходять лише для довгих дистанцій та для легких бігунів. Тому є над чим думати і куди скидати вагу. Успіхів!