Як біг впливає на мозок людини

 Нам складно зрозуміти чи впливає фізична активність на розвиток нашого мозку. Але дослідження на мишах показує, що здоровий спосіб життя та рух не тільки збільшує кількість нових нейронів у мозку, але і змінює форму та роботу цих клітин таким чином, що може мати позитивні наслідки для пам'яті і навіть затримує початок деменції.

Більшість з нас чули, що наші мізки складаються не з статичної, незмінної тканини, а мобільних частинок. Дійсно в більшості тварин, включаючи людей, мозок є динамічним, активним органом, в якому нові нейрони та нервові зв'язки створюються протягом усього життя, особливо в областях мозку, пов'язаних із пам'яттю та мисленням.

Процес створення нових нейронів, називається нейрогенезом і він може бути змінений способом життя, включаючи фізичну активність. Багато минулих досліджень показали, що у лабораторних гризунів вправи подвоюють або трохи збільшують кількість нових клітин, що вироблені у мозку дорослих тварин, порівняно з мозком тварин, які сидять не рухаючись.

Незрозуміло правда було чи нові клітини мозку у активних тварин якимось чином відрізняються від порівнянно нових нейронів у неактивних тварин або вони просто більш численні.

Це питання вже давно цікавило вчених з Лабораторії неврологічних наук в Національному інституті з проблем старіння (США), які вивчають, як біг змінює мозок і поведінку лабораторних тварин.

Минулого року вперше з’ясовано, що нові клітини головного мозку у дорослих мишей, які прожили місяць з бігаючими колесами у своїх клітках, відрізняються від тих клітин мозку тварин, що не мали такої можливості. Для експерименту вчені придумали модифіковану вакцину і кололи тваринам, щоб вона надходила в нервову систему та мозок. Потім вони відслідковували та позначали зв'язки між клітинами мозку і дізналися, що в порівнянні з клітинами головного мозку сидячих тварин у бігунів було більше новонароджених нейронів, а також було більше зв’язків між ними, що допомагало підключити клітини до мережі. Вони також виявили, що більша частина цих з'єднань вели до частин мозку, що відіграють важливу роль для просторової пам'яті, що допомагає нам відповідати на питання де ми були і як ми туди потрапили. Цей тип пам'яті часто зменшується на ранніх стадіях деменції.

Ці висновки, хоча й інтригуючі, але вони включали результати дослідження лише тварин і лише протягом місяця. Якщо порівнювати з людським віком, то це роки тренувань. А для цього необхідно мати серйозну мотивацію. Питання: чи можуть такі зміни в нейронах реально починатися раніше і можливо одразу після того, як тварини почалися займатися фізичними вправами.

Тому для нового дослідження зібрали групу дорослих мишей чоловічого роду. В жінок на це можуть впливати гормони, тому там все по іншому. Тваринам ввели речовину, яка позначає новонароджені нейрони. Половині було дозволено протягом тижня бігати на колесах у своїх клітках, а інші ж залишилися неактивними. Після цього деяким мишам також вводили модифіковану вакцину проти сказу для відстеження нових синапсів та зв'язків між нейронами.

Виявилось, що мізки бігунів, як і очікувалося, створювали значно більше нових нейронів, ніж мозок сидячих тварин, навіть якщо бігуни займалися лише тиждень. Цікаво, що ці нейрони також виглядали унікальними. Ці молоді клітини були краще інтегровані в загальну схему мозку і також були краще підключені до частин мозку, що беруть участь у просторових та інших типах пам'яті. Ці нейрони залишалися спокійнішими і менш схильними до збудливості, агресії, ніж нові нейрони у мозку неактивних тварин.

І хоча експерименти проводилися лише на мишах, але є теоретичні передумови думати, що вони можуть мати такий же вплив і на людський мозок. Отже, завдяки активному та рухливому способу життя Ваш мозок має шанси краще розвиватися в порівнянні з іншими людьми.

 Матеріал опублікований на основі даних nytimes.com.